Робота імунітету організму людини

Імунітет - це особливе біологічне властивість організму, призначене для захисту від шкідливої ??дії збудників різних хвороб. Перш ніж вести розмову про щеплення від гострих і небезпечних інфекцій, слід розповісти про те, як працює наш імунітет. І чому він не завжди справляється зі своїм завданням.

Якою має бути робота імунітету організму людини?

Луї Пастер, якого вважають батьком сучасної імунології, сформулював принцип стимуляції імунітету за допомогою вакцин. Суть його полягає в тому, що організм після «знайомства» з ослабленими, нездатними викликати важку хворобу збудниками, стає несприйнятливим, тобто імунним, до агресивних мікробам того ж виду. Керуючись своєю теорією і роботою, Пастер створив вакцини проти таких небезпечних захворювань, як сибірська виразка і сказ.

Імунна система та її робота (її також називають лімфоїдної) - своєрідна адміністративна вертикаль, що складається з центральних і периферичних органів. На вершині її знаходиться вилочкова залоза (тимус), розташована біля основи шиї за грудиною. Ще один центральний орган - кістковий мозок. У них виробляються спеціальні клітини - лімфоцити (в тимусі - Т-лімфоцити, в кістковому мозку - В-лімфоцити), які й охороняють наш організм від посягань ворожого живого мікросвіту. З периферичних органів відзначимо лімфатичні вузли, що представляють собою скупчення лімфоїдної (містить велику кількість лімфоцитів) тканини і селезінку.

<= p class "MsoNormal" style="line-height: normal;"> У «підрозділах» імунної системи та її роботи проводиться головна зброя - спеціальні білки-імуноглобуліни, які називаються антитілами. Вони мають дивовижну властивість з'єднуватися з тим мікробом, у відповідь на появу якого були створені. Як ключ підходить тільки до одного замку, так і кожне антитіло реагує лише на свій антиген (будь-яке чужорідне речовина, розпізнаване лімфоцитами або антитілами). У крові людини «плавають» десятки тисяч антитіл проти найрізноманітніших чужорідних агентів, або антигенів, які проникали або збираються проникнути в організм.

Першим «оборонним рубежем» на шляху бактерій і вірусів людини є шкіра і слизові оболонки. Різні речовини, що володіють захисними властивостями, містяться в потових і сальних залозах, а також в слині, слизу ротової порожнини, шлунковому та кишковому соках, жовчі. Якщо патогенним мікробам вдається прорвати оборону і проникнути в організм, першими вступають з ними в бій фагоцити, точніше макрофаги, постійно курсують по кровоносних і лімфатичних судинах. Причому, якщо чисельність супротивника велика, швидко зростає і кількість фагоцитів. Потім у боротьбу організму людини вступають виробляються тимусом Т-лімфоцити, які здатні не тільки розрізняти окремі мікроби, але й запам'ятовувати їх і визначати, чи зустрічався із ними організм раніше. У результаті Т-лімфоцити починають допомагати В-лімфоцитів збільшувати синтез антитіл, які і обумовлюють імунну відповідь на повторне впровадження чужака. При цьому патологічний процес в організмі людини часто просто не виникає, що, до речі, і пояснює існування тривалого імунітету до ряду захворювань, наприклад до кору, або вітряної віспи.